Понедельник, 06.05.2024, 11:59Приветствую Вас Гость | RSS
Колекція рефератів
Меню сайта

Категории каталога
Экономика [18]
Право [52]
Сборники рефератов [21]
Разное [17]

Каталог статей


Главная » Статьи » Рефераты » Право

Прийняття на державну службу

Прийняття на державну службу

Cлужбова кар'єра починається зі вступу на державну службу. В українській державі, відповідно до норми чинної Конституції, всі громадяни "користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування" (ст. 38 Конституції України).
Законом України "Про державну службу" цю конституційну тезу деталізовано такою нормою: "Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України" (ст. 4), якою: підтверджено рівні права громадян України на доступ до державної служби; закріплено професійний характер служби вимогою щодо відповідної освіти і професійної підготовки; зафіксовано спеціальний відбір на неї вимогою щодо конкурсного відбору та інших процедур. Цим самим законом встановлено деякі, обмеження щодо прийняття на державну службу осіб, які: визнані недієздатними; мають судимість, несумісну з посадою; які будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі близьким родичам; які підпадають під інші обмеження, прямо передбачені законами України (ст. 12).
Порядок прийняття на державну службу дещо відрізняється від загального порядку прийняття на роботу, передбаченого чинним трудовим законодавством. Основні особливості такі:
•    відбір та прийняття на державну службу за спе-ціальними процедурами;
•    складання Присяги державним службовцем;
•    присвоєння державному службовцю відповідного рангу.
Відбір та прийняття на державну службу за спеціальними процедурами, включають різноманітні способи, процедури відбору і прийняття на державну службу та істотно відрізняються залежно від типу і категорії вакантної посади.
Призначення на політичні посади регулюється чинною Конституцією (ст. 85, 106, 114, 116, 122), а саме:
•    Генеральний прокурор призначається Президен-том України за згодою Верховної Ради;
•    Прем'єр-міністр, Голова Національного банку призначаються Верховною Радою за поданням Президента України;
•    міністри закордонних справ і оборони призначаються Верховною Радою за поданням Президента України;
•    віце-прем'єр-міністри, міністри призначаються
Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра.
Способи та процедури відбору на ці посади не регламентовано, тому на практиці він здійснюється без проведення конкурсу.
Добір на посади патронажного типу (радник, консультант, помічник, прес-секретар, керівник прес-служби та ін., передбачені штатним розписом) здійсню¬ють самостійно їх "патрони" без проведення конкурсу (Президент; Голова Верховної Ради; Прем'єр-міністр; віце-прем'єр-міністри; міністри; голови місцевих державних адміністрацій і т. ін.). Вони також призначають службовців на патронатні посади, але службовців патронатних служб Прем'р-міністра, віце-прем'єр-міністрів (за поданням останніх) призначає міністр Кабінету Міністрів. Службовці патронатних служб є державними службовцями, але закріплено це не законом, а підзаконним НПА, ранги державних службовців їм не присвоюються, атестація не проводиться, час роботи на патронатних посадах до стажу державної служби не зараховується тощо (ст. 8 Закону України "Про державну службу" постанови Кабінету Міністрів від 3 травня 1994 р. № 283, від 19 травня 1999 р. № 854).
Способи та процедури відбору і прийому на адміністративні посади такі.
Призначення на посади першої категорії здійснюють: Президент України — голову Секретаріату Президента, голів ОДА (ст. 106 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. № 586-ІП, Указ Президента України "Про Секретаріат Президента України" від 24 січня 2005 р. № 108/2005); Верховна Рада — Голову Антимонопольного комітету, Голову Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голову Фонду державного майна, керівника секретаріату Верховної Ради (ст. 85 Конституції України); Кабінет Міністрів — пер¬ших заступників міністрів, керівників державних комітетів (ст. 116 Конституції України, постанова Кабінету Міністрів від 17 червня 1994 р. №423). Способи та процедури відбору на ці посади не регламентовано.
Призначення на посади другої категорії здійснюють: Кабінет Міністрів — заступників міністрів, заступників керівників державних комітетів (ст. 116 Конституції України, постанова Кабінету Міністрів від 17 червня 1994 р.; голови ОДА — заступників голів ОДА (ст. 8—10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"). Відбір на посади другої категорії не регламентовано.
Прийняття на посади третьої — сьомої катего¬рій детально врегульовано ст. 15—19 Закону України "Про державну службу", постановами Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423, від 1 грудня 1994 р. №804, від 15 лютого 2002 р. №2 169. Відбір та прийняття здійснюється на конкурсній основі.
Порядок проведення конкурсів врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169. Для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців наказом (розпорядженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює призначення на посаду держав¬ного службовця, утворюється конкурсна комісія, очо¬лювана заступником керівника державного органу.
Рішення про проведення конкурсу та його умови приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.
До участі в конкурсі допускаються всі бажаючі громадяни України з необхідною освітою та кваліфікацією, крім тих, які підпадають під дію законодавчо встановлених обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу, а саме (ст. 12 Закону України "Про державну службу", п. 7 постанови Кабінету Міністрів від 15 лютого 2002 р.):
•    досягли встановленого законодавством граничного віку перебування на державній службі;
•    визнані в установленому порядку недієздатними;
•    мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного службовця;
•    у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
•    позбавлені права займати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений термін, який ще не закінчився.
Сам конкурс проводиться поетапно (в три етапи), які включають:
•    публікацію оголошення про проведення конкурсу та його умови в пресі або поширення його через інші за-соби масової інформації;
•    приймання документів від осіб, які бажають взя¬ти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на від-повідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;
•    проведення іспиту (не раніше ніж за місяць після публікації оголошення про проведення конкурсу) та відбір кандидатів.
Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих до-кументів, результатів іспиту та співбесіди з кандидата-ми, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здій-снює відбір осіб для зайняття вакантних посад державних службовців, протягом двох днів надає керівникові державного органу письмову пропозицію щодо канди-датури для призначення (чи для зарахування до кадрового резерву) і протягом трьох днів повідомляє кандидатів про результати конкурсу.
Остаточне рішення про прийняття на державну службу (призначення на посаду), чи зарахування до кадрового резерву, чи проведення повторного конкурсу (якщо конкурсна комісія не рекомендувала жодної кандидатури) здійснюється наказом керівника органу на підставі пропозиції конкурсної комісії. Наказ має бути виданий протягом одного місяця після завершення кон-курсу і прийняття рішення конкурсною комісією.
Чинним законодавством передбачена можливість при прийнятті на державну службу випробування тер-міном до шести місяців з метою перевірки відповідності професійних знань, вмінь та ділових і людських якостей працівника посаді та роботі, яка йому доручається
(ст. 26—28   Кодексу   законів   про   працю   України, ст. 18 Закону України "Про державну службу").
Прийняття з випробувальним терміном та його ве-личина мають бути зазначеними в наказі про призначення. Якщо термін випробування закінчився, а служ-бовець продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування і прийнятим на державну службу на постійній основі, про що має бути виданий відповідний наказ. Якщо протягом терміну випробування встановлено невідповідність службовця посаді та роботі, на яку його прийнято, керівник державного ор-гану протягом цього терміну має право звільнити службовця, видавши вмотивований наказ про звільнення.
З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, може проводитися їх стажування на вакантній посаді у від-повідному державному органі терміном до двох місяців (ст. 19 Закону України "Про державну службу, поста-нова Кабінету Міністрів від 1 грудня 1994 р. № 804).
Стажування можуть проходити як особи, що не перебувають на державній службі та претендують на посаду державного службовця, так і державні службовці, які бажають зайняти іншу чи вищу посаду.
Після завершення стажування особа (не державний службовець), яка виявила бажання працювати у цьому державному органі, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у такому конкурсі, але не проходили стажування.
Державний службовець, після успішного закінчен¬ня стажування, може бути переведений на посаду за рі-шенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору. Рішення має бути оформлене від-повідним наказом.
Складання присяги державними службовцями. Гро-мадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, письмово приймають Присягу такого змісту:
"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки". До трудової книжки вноситься запис про прийняття Присяги, а її текст із підписом державного службовця зберігається за місцем роботи в особовій справі (ст. 17 Закону України "Про державну службу"). У випадку подальшого призначення цього державного службовця на посаду в іншому органі державної влади, підписаний текст Присяги передається до такого органу для зберігання. Поки що порядок передачі Присяги не унормовано, але цю прогалину планується заповнити нормою законопроекту "Про державну службу" (ст. 12).
Присвоєння державному службовцю відповідного рангу. При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад (ст. 26 Закону України "Про державну службу", поста¬нова Кабінету Міністрів від 19 червня 1996 р. №658). Наприклад, особі, яка не мала рангу державного служ¬бовця (чи мала ранг нижче одинадцятого) і прийнята (переведена) на посаду п'ятої категорії, керівник дер-жавного органу повинен присвоїти один із трьох рангів (на власний розсуд), які відповідають посаді п'ятої ка¬тегорії (дев'ятий, десятий чи одинадцятий ранг державного службовця). Якщо прийнятий працівник мав ранг вище дев'ятого (наприклад восьмий), то за ним зберіга¬ється його ранг (восьмий). При прийнятті на державну службу з випробувальним терміном, службовцю при-
своюється ранг державного службовця за результатами випробування (після його закінчення).
Слід зазначити, що у ст. 6 законопроекту, розробле¬ного Головдержслужбою, пропонується дещо відмінна і логічніша норма, а саме: "Державним службовцям, які вперше призначаються на посаду певної категорії, при¬своюється найнижчий ранг у межах такої категорії".
Громадянин, який був прийнятий на державну службу, склав і підписав Присягу та отримав відповідний ранг, набуває статусу державного службовця і суб'єкта публічно-правових відносин з державою (на відміну від приватноправових відносин між найманим працівником і приватним роботодавцем). Поки що точний момент набуття статусу державного службовця не унормовано, але цю прогалину запропоновано заповнити нормою ст. 12 законопроекту "Про державну службу": "Службові відносини державного службовця розпочинаються з моменту публічного складання та підписання тексту присяги державного службовця". Ці публічно-правові службові відносини реалізуються під час проходження державної служби.
Категория: Право | Добавил: refamaster (14.04.2013)
Просмотров: 4142 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Скачать игры, книги, программы, обои, приколы

Статистика